Як навчити дитину розуміти й любити природу!

Природа – багате джерело духовного збагачення людини. Якщо самі батьки люблять і розуміють природу, бережно, дбайливо ставляться до неї, то ці якості формуються і в дітей. А щоб любов до природи була свідомою, «розумною», ми повинні дати своїм дошкільнятам хоча б елементарні знання про неї, прищепити елементарні практичні навички та вміння: вирощувати рослини, доглядати тварин, і, звичайно ж, «розкрити їм очі», тобто навчити спостерігати, бачити красу навколишнього, адже любов до природи— це любов до рідного краю, до Вітчизни. Ніщо не може замінити живого спілкування з нею. Тому екскурсії і прогулянки, спостереження повинні міцно ввійти в повсякденне життя сім'ї. Треба старатися, щоб сини чи доньки не лише знали, які рослини є в лісі, в полі, на лугу, а й бачили їх, уміли розрізняти й пізнавати найпоширеніші з них за характерними ознаками. Ось ви у лісі. Перед вами різні дерева, кущі, розмаїття квітів, комах, птахів тощо. Помилуйтеся разом цією красою. Розкажіть дітлахам про неї. Ось липа дрібнолиста. У неї гарний прямий стовбур, на якому густо розташовані гілки: верхні відходять від стовбура під гострим кутом, середні прогнуті, а нижні схилилися до землі (плакучі). Стовбур покритий темно-сірою корою, а молоді пагони — світло-коричневі. Листя округлосерцевидне, на довгому черешку, зелене. Крона дає багато тіні. Липа рясно цвіте. Квітки її ніжно-жовті, духмяні, зібрані в суцвіття. Вони мають цілющі властивості, лікують від застуди. Липа живе дуже довго (300—400 років). До неї часто прилітають бджоли, збирають нектар, з якого потім виробляють духмяний смачний мед. Доречно буде прочитати і вірш про липу. А ось горобина. Ви розглядаєте її з дитиною і розповідаєте: у горобини листки круглі, довгасті, загострені на кінцях. Стовбур гладенький, квітки духмяні, білі, зібрані в суцвіття по кілька штук разом. Горобина дуже гарна, особливо восени, коли на фоні зубчастих листків видно яскраві червоні плоди. Плоди горобини гіркуваті, але після морозу стають солодкими, їх залюбки поїдають птахи. З червоних ягід горобини варять джеми, варення. Поряд з деревами у лісі часто ростуть чагарники. Як правило, вони нижчі за дерева, відрізняються від них зовнішнім виглядом, але діти не завжди чітко вловлюють цю відмінність, бо в чагарників здерев'янілі стебла схожі на стовбури дерев (жасмин, шипшина, бузок, акація тощо). Для прикладу можна показати обліпиху — колючий чагарник з їстівними кисло-солодкими ароматними плодами жовтого та оранжевого кольорів. Плід усередині має кісточку. Рослина невибаглива до умов. Добре росте і на півдні, і в більш північних районах. Чагарником є і акація, хоча вона буває досить високою і її часто вважають деревом. Листя складне, парноперисте, з колючими прилистками. Бруньки крупні, віддалені від стебла. Квітки жовті або білі. Плід достигає в липні, в нього сухі стулки, які розтріскуються, скручуються і розкидають насіння. Добре росте акація і на півдні, і в посушливих районах, і в більш північних. Головне завдання батьків — навчити дитину спостерігати. Спостереження — складна пізнавальна діяльність. Систематичні спостереження допомагають дитині за окремими ознаками визначати стан предмета (наприклад, за кольором землі визначити, треба чи не треба її поливати, за поведінкою риб в акваріумі — їхню потребу в кормі або заміні води), відновити картину цілого (за слідами на снігу визначити, хто пройшов чи проїхав, за кольором ягоди — стигла вона чи ні) тощо. Діти дуже люблять спостерігати за метеликами. Прочитайте самі, а потім розкажіть своїм малюкам про цих гарних представників нашої флори. Виявляється, в світі понад тридцять тисяч видів метеликів. Життя їхнє дуже різноманітне. Одні з них починають літати, коли ще не розтанув сніг. Це павине око, кропивниця, лимонниця. Інших можна зустріти навіть у жовтні, коли вже випадає дощ із снігом, але ще бувають інколи теплі дні. Є метелики, які навіть не мають рота. Живуть за рахунок поживних речовин, нагромаджених гусінню. Це шовкопряди, монашки, золотогузки, павине око. Живуть вони від кількох годин до 2—3 днів. Майже всі денні метелики живуть приблизно по два тижні. Кропивниці і лимонниці довговічніші. З'являються вони пізньої осені і, перезимувавши десь у тихенькому куточку, першими вилітають привітати весну. Не забудьте закріпити знання своїх малюків про метеликів на практиці. Це збагатить яскравими враженнями ваші прогулянки і, сподіваємося, дасть і вам, і вашим дітям величезне задоволення. Чим менша дитина, тим складніше організувати з нею спостереження, адже малята часто неуважні, відволікаються. Тому, організуючи спостереження, слід весь час спрямовувати увагу запитаннями, короткими поясненнями, зіставленням, порівнянням. Доречно залучити сюди і художнє слово. Організуючи спостереження із старшими дошкільниками, корисно ознайомити їх з народними прикметами, в яких відображені доступні для розуміння дітей зв'язки між явищами природи. Наприклад, ластівки літають низько — буде дощ.

Ось які поради дає старий учитель і краєзнавець А. Рижков. Ними можна скористатися під час прогулянок з дітьми до лісу.

У лісовому царстві «...Увійшовши в ліс, одразу ж почуєш каркання ворон, тривожний крик сойки або якоїсь іншої лісової пташини — дрозда, малиновки, синиці... Птахи, чуючи небезпеку, попереджають інших пернатих особливим криком (його розуміють і всі дикі тварини). Почувши тривожний, зляканий крик пташки, живе населення лісу поспішає сховатися від людини, що порушила їх звичне життя. Звірі втікають, ховаються в нори, в кущі. Птахи відлітають або ховаються в густому листі дерев. Навіть лось, такий великий звір у наших лісах, одразу насторожиться, замотає головою, запряде вухами і мерщій кинеться в глибину лісу. У лісі настає повна тиша. Немов усі лісові звірі провалилися крізь землю. Але це лише так здається. З кожного тайника, з кожного куточка дивиться багато зірких очей, слухає багато чуйних вух — мешканці лісу спостерігають за поведінкою людини. Я причаївся в кущах, вибрав товсте дерево, притулився до нього спиною і... завмер. Чекаю того моменту, коли посміливішають лісові мешканці й перестануть вважати мене ворогом. Бачу: неподалік від мене квапливо пробігла лісова мишка й швидко зникла в своїй нірці. Я відразу переводжу свій погляд на цю нірку (таких нірок у лісі багато) і починаю спостерігати. Мине дві-три хвилини, і мишка покаже із схованки свою мордочку, подивиться вусібіч і знову порсне в нірку... А я все стою на одному місці, не поворухнусь, боюсь оком мигнути, щоб не злякати мишку. Я знаю: вона дивиться на мене, стежить за мною. Скінчивши спостереження на одному місці, іду далі в ліс. Але спершу визначаю, звідки дме вітер: беру в жменю кілька сухих травинок, листочків і підкидаю їх угору. Куди полетять травинки — туди й вітер дме. Або послиню палець і підніму його вгору: з якого боку палець холодітиме — в той бік і треба йти. При спостереженні в лісі за живою природою щоразу треба йти назустріч вітру. Дикі тварини дуже чуйні, вони за десять метрів чують запах людини або звук її кроків і квапляться втекти або причаїтися. Обережно йду лісом. Стараюся не наступити на сухі галузки, які ламаються з гучним тріском. Прислухаюся до кожного звуку, шереху, писку, свисту. Оглядаю лісові доріжки, стежечки. Почувши голосок пташки, зупиняюсь, прислухаюсь, і точно дізнаюся, кого або чого вона злякалася. Почувши, наприклад, поблизу себе голосний зляканий писк якоїсь лісової птахи, я уважно дивлюся в той бік, звідки його чути. Виявляється, птахів непокоять білки: вони стрибають по сучках дерева, на якому знаходиться пташине гніздо. Я відходжу набік і спостерігаю, якими справами займаються білочки. Вони або граються всією сім'єю, або білки-батьки навчають білченят, як добувати їжу, як ховатися від ворогів.» Екскурсії та спостереження мають поєднуватися з розгляданням картин та ілюстрацій, читанням художньої літератури, різними іграми, працею в природі. Так, перш ніж спостерігати за свійськими тваринами, можна прочитати твір Є. Чарушина «У нашому дворі». Після читання можна провести з дитиною бесіду, щоб допомогти краще зрозуміти зміст твору. Не варто будувати бесіду як простий переказ прочитаного тексту. Слід зосередити увагу на розкритті зв'язків між явищами, осмисленні фактів. Читання художніх творів, оповідань про тварин, рослини добре супроводжувати розгляданням картин чи ілюстрацій. Адже це дає змогу ознайомити малят з явищами, які не можна безпосередньо спостерігати. Радимо використати репродукції художніх картин: «Золота осінь», «Бузок» І. Левітана; «Граки прилетіли» А. Саврасова; «Зелений шум» А. Рилова, «Маки» М. Кончаловського, «Березовий гай» А. Куїнджі, «Зима» І. Шишкіна, «Ліс зимою» Л. Бродської, «Свійські тварини» А. Пластова та ін. Щоб мати більше матеріалу, треба почати збирання (колекціонування) марок, листівок, ілюстрацій, присвячених природі. Колекціонування, до речі, відіграє дуже позитивну роль у всебічному розвитку дитини. Воно допомагає виховувати стійкі пізнавальні інтереси, цілеспрямованість, ініціативність, акуратність та інші якості. Для розширення уявлень дітей про природу можна широко використовувати настільно-друковані ігри, зокрема «Зоологічне лото», «Чотири пори року», «Малятко», «Ягоди і фрукти», «Рослини» та ін. Сподіваємося, що й подані нижче дидактичні ігри допоможуть закріпити знання дітей. Дітки на гілці. Дитині пропонують розглянути різні плоди фруктових дерев (яблуко, персик, абрикос тощо). Можна сказати: «Я зараз розкажу тобі про один з цих фруктів, а ти здогадайся, про який саме йдеться. Відгадай, з якої гілки ці дітки: червоне, золоте, рум'яне, наливне, кругле, ароматне, смачне, кисло-солодке...» (Яблуко.) Старша дитина може сама придумати опис плодів. Для підвищення інтересу до гри можна внести елемент змагання: хто більше (тато, мама, син) придумає загадок-описів і більше відгадає. Пізнай, чия квітка. У цій грі дитина вчиться порівнювати, зіставляти, узнавати ціле за частинами. Ви описуєте квітку, а вона повинна назвати рослину. Наприклад: ніжно-білий, зацвітає напровесні майже один з перших. (Пролісок.) Аналогічно можна провести ігри «Чий листок», «Узнай тварину». Найкраще зробити це на галявині в лісі. Вершки й корінці. Ця гра тільки для старших дошкільників. Добре мати, звичайно, самі рослини (вершки й корінці), але можна обмежитися і їх зобра¬женням. Показуючи дитині листок або квітку, ви за¬питуєте: «Вершок, вершок, а де твій корінець?». Ди¬тина піднімає картинку із зображенням відповідної рослини. Пізнай тварину. Дорослий описує тварину, а ди¬тина повинна назвати її за цим описом. Наприклад: маленький, узимку біленький, влітку сіренький, живе в лісі, у нього довгі вуха і короткий хвіст. (Заєць.) Літає, повзає, плаває, стрибає, бігає. Мета цієї гри — закріпити в дошкільників знання про способи пересування тварин, розвивати увагу, швидкість ре¬акції. Дорослий називає тварину, а діти хором — спосіб пересування. Наприклад: заєць — бігає, риба — пла¬ває, синиця — літає тощо. Діти дуже люблять розгадувати загадки, які часто бувають віршовані. Загадка — короткий, образний опис предмета чи явища в дещо абстрактному, алего¬ричному вигляді. Загадки доступні тільки старшим дошкільникам, хоча, звичайно, і вони не відразу ро¬зуміють метафоричність виразу. Часом вони уловлю¬ють лише прямий смисл деяких слів і на цьому буду¬ють свою наївну відгадку. Звичайно, справа не в тім, скільки загадок ви за¬пропонуєте для відгадування дитині, і навіть не в тім, як швидко вона їх відгадуватиме, а в тому, щоб за допомогою загадки вона вчилася мислити, зіставля¬ти, порівнювати, отже, розвивалася. Загадки Сидить Марушка в семи кожушках, Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля.) Летіла птиця по синьому небі, Розпустила крила і сонце закрила. (Хмара.) Рукавом махнув — дерева нагнув. (Вітер.) Без вікон, без дверей, Повна хата людей. (Огірок.) Стоять коні на припоні, Не їдять, не п'ють, А все гладшими стають. (Огірки.) Сіренький, моторний На соняшник сів. Надзьобався добре Й далі полетів. (Горобчик.) Сама жовта і цукриста, Я — красуня золотиста. (Диня.) Вдень по небу гуляє, А ввечері на землю сідає. (Сонцє.) Гавкає, кусає,— А в дім не пускає. (Собака.) Голодна — мукає, сита — жує, Всім дітям молоко дає. (Корова.) Тече, тече — не витече, Біжить, біжить — не вибіжить. (Річка.) Білі зуби маю, Та усі ховаю; Довгі коси маю, Та не заплітаю. (Кукурудза.) Один ллє, другий п'є, третій росте. (Дощ, земля, рослини.) Котиться клубочок, зовсім без ниточок, Замість ниточок — триста голочок. (Їжак.) Ознайомленню з природою сприяють і творчі ігри, особливо з природним матеріалом: піском, глиною, дрібними камінцями, шишками. Будуючи, ди¬тина пізнає властивості і якість цих матеріалів. На¬приклад, глина добре ліпиться, а пісок — значно гір¬ше, сухий пісок розсипається, крізь нього легко про¬ходить вода тощо. Праця дітей влітку Активне, дбайливе ставлення до природи виража¬ється в посильній праці дітей — догляді за рослинами і тваринами. Але щоб діти і справді відчували задо¬волення, корисність своє) праці в природі, їм треба допомогти оволодіти трудовими навичками, зрозуміти значення своєї праці. Дуже корисна в усіх відношен¬нях спільна праця дітей і дорослих. Працюєте ви на дачі, на ділянці, на подвір'ї, запропонуйте дитині по¬сильну роботу поряд. Якщо вдома є тварини або кім¬натні рослини, хлопчики і дівчатка можуть мати три¬валі доручення по догляду за ними. Прочитайте дітям оповідання В. Іванова «Найкраща ласка». В. Іванов Найкраща ласка У Наталі і Маринки був собака Пушок. Маринка дуже любила Пушка. Вона часто гралася з ним, гово¬рила йому найніжніші слова, носила на руках. А Наталя мало гралася з Пушком і ніколи не бра¬ла його на руки. Вона поралася біля пушкових мисок, чистила їх, мила, насипала їжу. Як тільки Пушок бачив Наталю, він виривався з рук Маринки і, весело дзявкаючи, біг до Наталі, ска¬кав круг неї, лащився, виявляючи тим свою любов до дівчинки. І хоч як ласкаво кликала Пушка Маринка, хоч як лагідно говорила до нього,— Пушок не відхо¬див від Наталі. Мабуть, тому, що найкраща ласка — турбота. Після читання запитайте в сина чи доньки, чи зро¬зуміла назва оповідання. М. Пришвін Ковток молока Лада захворіла. Миска з молоком стояла біля її носа, але вона відверталася. Покликали мене. — Ладо,— сказав я,— треба поїсти. Вона підвела голову й замахала хвостом. Я погла¬див її. Від ласки життя заграло в її очах. — їж, Ладо,— повторив я і підсунув блюдце ближче. Вона нахилилася до молока й почала хлебтати. Отже, моя ласка додала їй сили. Може, саме ці кіль¬ка ковтків молока і врятували її життя. Після читання оповідання М. Пришвіна «Ковток молока» попросіть дитину розказати про свого собач¬ку або кота. Звичайно, контроль та ненав'язлива допомога ди¬тині з боку дорослого потрібні й дуже важливі. Щоб організувати працю дітей на природі, подбайте про те, щоб у них був такий інвентар: відро — 3—4 л; граблі — довжина ручки 100—110 см, довжина грабель — 20—22 см, довжина зубців — 5 см; кілочки висотою 30 см; поливальниця; лопата: довжина ручки 75—80 см, діаметр — 2— 2,5 см, висота лопати 15 см, ширина 13 см; молоток (дерев'яний); носилки: довжина 100—110 см, відстань між руч¬ками — 30—35 см, ящик квадратний 20—25 см, висо¬та бортика 3 см; совок — довжина 16—20 см та ін. Дослідницька діяльність Діти люблять досліди. Цілком можливо організу¬вати їх у домашніх умовах. Так, покажемо нашому дошкільникові, що одні речовини при нагріванні плав¬ляться, стають рідкими (віск, цукор, лід), інші — пе¬ретворюються в пару (вода); деякі предмети добре передають тепло (дріт, скло), інші ж — майже не передають (дерево).

not;ти, порівнювати, отже, розвивалася. Загадки Сидить Марушка в семи кожушках, Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля.) Летіла птиця по синьому небі, Розпустила крила і сонце закрила. (Хмара.) Рукавом махнув

not;женням. Показуючи дитині листок або квітку, ви за